Школа. Цикл "Афган"

Цикл "Афган"
Школа
Матеріал: змішана техніка
Розмір: 30х120см
Рік: 2013

Цикл «Афган» показує нам життя звичайних людей, але передусім життя жінки, її думки і переживання. Чому саме Афганістан? Як це може перетинатись зі станом сучасного світового художнього процесу?
Автор цих робіт ніколи не був в Афганістані, але виявилось, що існує якась спорідненість або, скажімо щирий, безпідставний біль і гіркота за ситуацію, що зараз в цій країні Сходу.
Не будемо заглиблюватись в економічну або політичну ситуацію цієї держави – це дуже складне і неоднозначне питання. Але давайте просто простежимо і проведемо паралелі.
На прикладі циклу «Афган» можна зробити певні висновки і можливо відкриття для самих себе. Зрозуміти, до чого все ж таки, тут мистецтво?
Мистецтво – це відображення життя.
Афганістан – це держава, в якій з 1978р. і по сьогодні йде громадянська війна, це держава четвертого світу, це держава яка є болісним місцем для світового суспільства, це країна з обмеженими водними ресурсами, це багатонаціональна країна, в якій корінного населення – 42%, це країна з густотою населення 20 чол. на кв.км, це держава яка ввійшла в світові лідери з виробництва героїну, це держава в якій письменними є лише 34%, серед яких тільки 10% жінок… Цей список можна доповнювати ще довго, але хочеться сказати інше. Це передусім життя людей в цій державі, їх стійкість і ставлення до ситуації в країні. Життя, яке радше скидається на виживання, життя «під ковпаком». Як вони змогли пристосувались до ситуації? Невже люди в цій країні щасливі? Це дуже риторичне і неоднозначне питання, але ми також можемо уявити що у них, безперечно є радості, є свята, є дні народження в решті решт, які вони святкують! Це скидається скоріш на хворого, який сьогодні святкує, але точно знає, що хвороба його невиліковна. Це як стрибати з літака без парашута. З глибокою темрявою відчаю в очах, але водночас зі стійким переконанням зміни на краще. Така-собі жорстока реальність, з якої не можна вийти, зачинивши за собою двері, мовляв - досить, наслухався-надивився.
А як себе почувають жінки, які живуть в цій державі? А їх світ? І чи хочуть вони в ньому жити ТАК? Який він? Мовчазний? Сумлінний? Що вони думають, чи згадують вони про інших жінок, чи знають вони про інший СВІТ жінок? Можливо вони їм заздрять? Можливо вони їм співчувають? На якому вони місці для суспільства? Чи можуть вони на когось сподіватись? Чи тільки на себе?

…мистецтво – як жінки Сходу, таке ж вразливе…
Дивись також:
Click to order
Total: 
Імя
Поштова адреса
Телефон
Доставка
Коментар